Що сьогодні дешевше: віддати дитину до дитячого садочка чи звільнитись із роботи та доглядати чадо самотужки? Адже дитячий садочок став дорогим задоволенням для середньостатистичної сім’ї. Віддати дитину у дошкільний навчальний заклад означає підписати вирок кільком сотням гривень на місяць із родинного бюджету на ремонти, іграшки, зошити, харчі та багато іншого «найнеобхіднішого».
Скільки сьогодні коштує відвідування садочку вже ні для кого не секрет. В інтернеті останнім часом пожвавилось обговорення цієї проблеми, особливо на форумах та інтенет-приймальнях місцевих органів виконавчої влади. Так, батьки обурюються тому, як доводиться «вибивати» місце для дитини, скільки вони витрачають коштів за період відвідування садків, як безглуздо керівництво цих закладів розподіляє фінансову нішу між різними групами.
Протоптати стежку до дверей дитячого садочку найчастіше допомагають так звані благодійні внески, які, згідно із ЗУ «Про благодійництво та благодійні організації», мають ґрунтуватися на засадах законності, гуманності, гласності, добровільності та самоврядування. Однак, сьогодні ці засади не відповідають дійсності, а благодійні внески важко назвати такими.
Так повелося, що переповненість ДС та перебування їх у державній власності змушують керівництво «виживати» в інший спосіб. Записи батьків на форумах свідчать про те, що приютити свою дитину в одному з ДС, наприклад, Черкас коштуватиме від 400-800 грн., Києва – 500-1500 грн. Така благодійність у наших реаліях стала добровільно-примусовою. Адже так повелося, що часто цей внесок є вирішальним фактором під час прийому дитини до садочка. Заплати й будь певен: твоє чадо буде і доглянуте, і нагодоване.
І так, потрапивши до ДС, благодійним внеском не вдасться обійтися. Окрім так званих «вступних», доведеться подбати і про ремонт. Так, у ДНЗ №55 (Черкаси) в одній із груп (із запису мами на сторінці інтернет-приймальні) батьківський комітет вирішив здавати по 200 грн. для придбання нової кухні, до того ж встановили термін – до 10 жовтня 2012 р. Після цієї дати на чергових батьківських зборах комітет вирішив полякати батьків, які «вчасно» не здали кошти, тим, що, мовляв, їхніх дітей буде відраховано.
Часто недоцільність таких внесків доводить батьків до обурення. Ще одна матуся на іншому форумі скаржилась на заклад, в якому з батьків вимагають по 600 гривень на нові вікна для кімнати групи їхніх дітей. І це за 1,5 роки до випуску. Зрозуміло, що дітям ці вікна уже не будуть потрібні. Можливо, потрібно доцільніше розподіляти внески між теперішніми та майбутніми спонсорськими гаманцями.
Не заплатити ж – не вийде, тому що керівництво ДС обирає дієві «стимули», як, наприклад, у Черкаському ДНЗ: відрахувати дитину. Втратити ж місце у садочку для батьків надто дорого, адже іноді в чергу доводиться ставати ще до народження немовляти, от і платять.
Вступні та кошти на ремонт – це лише грандіозний початок. У наступні місяці на батьків чекає: «такса» ( від 20 грн./місяць), кошти на іграшки – від 130 грн., а ще свята на кшталт дня учителя, випускних, днів народження. Щоб ваша дитина отримала якісну дошкільну освіту, доведеться подбати і про зошити, книжки та інші засоби, необхідні для науки. Батьківської копієчки коштуватимуть і засоби особистої гігієни.
Окремим пунктом для обговорення є харчування у ДНЗ. Часто батькам доводиться платити за кожен день, незалежно від того була дитина у садку чи ні. Така ситуація трапилася і з черкащанкою Мариною. Мама пише, що у своєму садочку (№ 32) вони платять за харчування по 1 грн./день. Якщо дитина хворіла, або ще з якихось причин не була у садочку їм все рівно доводилося платити. Однак, згідно із п. 2.10 наказу МОН України від 21.11.2002 № 667 «Про Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних докільних та інтернат них навчальних закладах», батьки сплачують за харчування дітей лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. Тому виникає питання, що іноді робить керівництво ДНЗ і як воно мотивує такі безглузді фінансові вердикти.
Головне, що такі рішення допомагають навіть не виживати, а нормально так жити ДНЗ. Наприклад, якщо у групі 20 дітей, то так званий «таксовий збір» щомісяця приносить 400 гривень, на іграшки в одній групі можна зібрати понад 2500 грн. Ще в межах 4,5 тис. грн. можна викроїти з батьківського гаманця на ремонти. Гривень по 50 (з групи 1000) обійдеться подарунок на день вчителя. І це мова йде про державний садочок.
Не образливо було б тоді, коли діти принаймні отримали б можливість побачити/покористуватися тими іграшками, меблями, на які доводиться здавати. Згідно із законом, батьки мають право дізнатись про те, куди пішли їхні «благодійні» кошти. Керівництво закладу зобов’язане періодично звітуватися. Однак, у наших реаліях таким діям не завжди знаходиться місце.
«Таксовість», яку часто називають благодійністю, набуває таких масштабів, що постає питання чи можна якось боротися з цим явищем. По-перше, навчитись називати речі своїми іменами. Про яку благодійність може йти мова, коли ми фактично зобов’язані платити за те, що нам скажуть. По-друге, якщо вже й платити, то розумно. Керівництву та батькіському комітету слід навчитись рівномірно розподіляти витрати між батьками різних груп, щоб не траплялось казусних ситуацій, як із коштами на вікна у практично випускну групу.
По-третє, послуги садочків з кожним роком продовжують рости, тому що ми закриваємо очі на ті речі, які породжують у майбутньому обурливі для батьків спекуляції. Батькам потрібно навчити керівництво відповідати за кожну свою копійку віддану у їхнє розпорядження. Одним із способів є створення незалежного батьківського комітету, який буде відслідковувати «приплив та відплив» інвестицій. Однак і тут є проблема. Ця робота для ентузіастів, які зможуть самовіддано працювати «за спасибі». По-четверте, можна найняти няню або самотужки доглядати своє чадо.
В принципі, саме батьки і винні у нинішніх спекуляціях навколо ДНЗ. Який спосіб обрати, щоб нормалізувати фінансову ситуацію у садочку, – це індивідуальне рішення конкретної родити. Але, очевидно, що не слід мовчати, адже ще трішки, і доведеться влаштовувати аукціон, щоб обрати щасливого власника місця у групі дитячого садочку.
