Шпигуни і козацькі картини

Колись в Москві було досить активне життя. Підозрюємо, що не менш цікаві часи настали для  розвідників нині.  А от те, що відбувалося у 70-80-ті роки минулого століття, вимагає термінового вивчення! Особливо, щодо розшуку і повернення ВИЗНАЧНИХ культурних скарбів українського народу, які стали крупною розмінною картою у грандіозних таємних операціях різноманітних спецслужб. Витвори мистецтва, картини, старовинні ювелірні вироби, ритуальні древні речі, завжди приваблювали лицарів плащу і кинжалу.

 Розуміючи, що подібними публікаціями ми буквально розриваємо гламурну українську історію, сформовану КГБ ще в радянські часи, ми свідомо продовжуємо свій цикл сенсаційних просвітницьких матеріалів, що розповідає про захопливі пригоди козаків, їх зброї, різноманітних предметів, окремих особистостей... Час нудотних плаксунів, які тільки те і роблять, що оплакують Україну, сіючи зневіру, пройшов! У нас дуже бурхлива, красива і захоплива історія! Можете уявити рівень і значення Запорізького козацтва, якщо через багато століть, якісь окремі речі стають причиною значних геополітичних потрясінь!

В США, на одному з аукціонів, вигулькнули унікальні, маловідомі картини козацької доби. На торги їх виставила сім*я колишнього дипломата, який довго працював у Москві. Випадково, на той аукціон потрапили Американські козаки, які і вихопили картини. Почали розбиратися. Експерти одноголосно довели авторство картини "Козаки моляться" відомому живописцю Грегору Павловському. Щодо авторства інших полотен, думки розходяться, хоча є одна, основна версія. І прізвище художника.

Виявилося, що ці картини невідомі широкій громадськості, навіть мистецтвознавцям. Як ми зрозуміли, нійде ніколи не публікувалися. Тож, з радістю даруємо українському загалу світу чергову сенсацію - козацькі картини.

Звертає увагу витвір Грегора Павловського. Гуаш. Папір. Початок ХІХ століття. Скоріш за все, Кубань. Зображено момент молитви козацької родини. З приватної колекції.

"Жовті Води. Б.Хмельницький". З приватної колекції. Олія на сукні.

"Кара запорожців". З приватної колекції. Олія, дошка. Зображено сцену покарання запорожця. Козака прив*язують до Ганебного стовпа.

"Бій біля фортеці" - епізод бою або під Хотином, чи Кам*янець-Подільським...

Козацький портсигар. Арт-деко. Срібло. Олія. Емаль. "Суперниці". Такі речі були популярні у козацької старшини.

На полотнах детально виписана зброя, одяг, побутові речі. Подані характерні типажі козацької доби.

Картини були елементом якоїсь спецоперації  в Москві. Як ми зрозуміли, успішної операції. Комусь вдалося завербувати когось з великої династії чекістів - вихідців з України. Ймовірно, картини були вилучені під час обшуків 1937 року, чи викрадені у більш ранні часи з колекції визначних діячів періоду Центральної Ради. Лежали в закапелках якоїсь чекістської дачі.

Невідомий агент, який був близький до родини, вирішив використати ЗАБОРОНЕНІ картини, як предмет торгу. Розвідка виклала за ці полотна якісь жахливі, навіть на ті часи, гроші. Про те, як їх переправляли в  посольство, можна зняти окремий фільм. Шпигунський розвиток сюжету нам невідомий. Картини, вартість яких перевищувала ціну якоїсь значної колекції, довго зберігалися в спеціальній секретній кімнаті посольства. Показувати їх нікому було не можна. Операція продовжувалася. Знищувати було жаль.

Тільки в більш демократичні і спокійні часи, картини продали якомусь американському дипломату з певною часткою української крові, але, з англійським прізвищем. Так полотна опинилися в США.

Пройшло багато років. Дипломат, ймовірно, помер. Картини виставили на продаж. Полотна про козаків, потрапили до рук козаків.

Все, коло замкнулося.

Фотографії друкуємо. Насолоджуйтеся! Легенду читайте.

Це ще не все. Чекайте продовження...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

2007