Унікальна пам’ятка під загрозою
Гибель пам’яток історії в Україні
стає сумною прикметою часу. У місті Помічна, що неподалік від Кіровограда нині
ще розташований унікальний пам'ятник архітектури — одна з перших в світі
гіперболоїдних конструкцій — сталева ажурна сітчаста водонапірна башта. Башта
Шухова - пам'ятка сміливої інженерно-технічної думки.
Гіперболоїдна башта в Помічній
побудована за проектом відомого інженера і вченого з світовим ім’ям Володимира
Шухова. Всього в світі таких башт залишилося всього 11 з більше ніж двохсот, побудованих Шуховим. Найвідоміша — Шуховськая башта на Шаболовці
в Москві. Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато знаменитих
архітекторів: Гауді, Ле Корбюзье, Оскар Німейер. А з найвищої (148,3 м) шестиярусної башти,
побудованої у Москві в 1921 році, вперше в СРСР почали транслювати
радіопередачі, а з 1945 року - телепередачі. Одна із 200 споруд, збудованих у
світі за проектом Шухова, в Україні - водонапірна башта в місті Помічна.
Конструкція башти у вигляді
гіперболоїда на ажурних металевих опорах була розроблена в 1886 році. По
проектах Шухова були побудовані близько 200 оригінальних споруд: водонапірні
башти, морські маяки, вежі на військових кораблях Росії і США. На початку 30-х
років XX століття розширювався Помічнянський залізничний вузол, і збільшується потреба у воді. Олексіївська водокачка і стара водонапірна башта(споруджена
десь у 1908 році), що знаходилась у центрі поселення, не змогла вже
задовольнити цих потреб.
У 1932 році почалося будівництво
дамби на річці Чорний Ташлик біля Червоної Поляни. Дамба стоїть на виходах
кристалічних порід на поверхню у південно-східній частині українського
кристалічного щита кембрійського періоду палеозойської ери. Паралельно розпочалося і будівництво нової водонапірної
башти за проектом Шухова.
Будівництво башти нині добрим словом
згадують в навколишніх селах, бо у страшний голодомор 1932-1933 років на
будівництві видавали хлібний пайок. Таким чином, багато селянських сімей
зобов'язано новобудові своїм життям. Будівництво башти Шухова було завершене в
1934 році. Вона має висоту приблизно 20 метрів, двох'ярусна. Нижня башта має
об'єм 300 кубічних метрів, верхня - 90 кубічних метрів. Був там і паровий казан
для підігріву води зимою. Споруда вражає своєю величністю, ажурністю. У погожий
день, кажуть помічнянці, башта ніби
летить над містом. Водонапірна башта є не тільки пам'ятником архітектури. До
певної міри це і історичний пам'ятник. Жителі розцінюють її ,як своєрідний
символ стійкості духу народу.
Під час відступу в березні 1944 року
з міста фашисти хотіли підірвати башту. Заклали вибухівку симетрично з обох
боків, алк від вибуху башта піднялася в повітря (очевидці говорять, що десь на
метр і ніби на мить зависла), а потім поволі осіла на свої подекуди пошкоджені
опори. Пізніше був проведений ремонт, але використовувати башту за призначенням,
кажуть , було вже неможливо. А здається просто полінувалися докласти місків
до її реконструкції і приведення в
робочій стан. Так стоїть вона і донині, а для водопостачання була побудована
нова водокачка.
Сьогодні над пам'ятником нависнула
загроза повної загибелі. По-перше, башта
має корозійне пошкодження конструктивних елементів, а по-друге йде їх розкрадання. В кінці 70-х років
башту підпалили місцеві підлітки-хулігани. Проблемою стало і те, що після
будівництва нового житлового будинку по вулиці Енергетиків, башта, у разі
руйнування, створить загрозу для будинку і його мешканців. Нині громадськість
звернула на це увагу, бо легко втрачене буває важко, або майже неможливо
поновити. В невеличкій провінційній Помічній подібного рівня пам’яток практично немає. Зберегти б цю пам’ятку, зробити хороший міський музей, причипурити місто, і
потянулися б туристи слухати шепіт історії та любуватися чарівними краєвидами.
Анатолій Авдєєв, член редколегії журналу "Музеї України", журнал "Сурма"
|