Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [184]
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Все буде нормально? Поки не стане погано…
Україна таки «потрапила в зону» вільної торгівлі.  Чи велика це радість, і чи є з того державі  зиск? Дати чіткий точний прогноз в непрогнозованому пострадянському просторі з російським імперським лідерством важко. Більшість експертів переконані, що  це ще не ревізія євроінтеграційного вектора, бо такі зсуви не відбуваються швидко... «Але це намагання РФ зробити цей зсув», – сказав політолог Віктор Небоженко. – Саме тому підписаний неохайний, брудний документ, який не вирішує старих проблем із виключеннями”.

  Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин вважає:  "Ця угода була оголошена настільки раптово, була настільки неочікуваною, що дуже схожа на політичні наміри та на політизацію рішень. Угода готувалася поспіхом, виглядає непропрацьованою. Вона дуже схожа на Харківські угоди. Сьогодні нічого, завтра – все. В таких умовах навряд чи можна говорити про економічні складові продумані”.

В експертному середовищі взагалі звучить думка , що угоди були підготовлені РФ за кілька годин спеціально під  раніше прогнозовану "брюссельську відмову”.

У перший день підписання угоди (сам захід відбувався два дні) опозиція вибухнула критикою, мовляв, влада здала євроінтеграційний вектор.  Але економічні експерти  обережніші. Першу їх реакцію можна висловити  саме словами - "нічого страшного".

 "Угода про ЗВТ - це один з найпоширеніших інструментів торговельної політики. Чилі має 15 таких угод. Не треба недооцінювати документ і не слід переоцінювати можливих наслідків. Що стосується нинішнього переговорного стану. Я не бачу проблем для України, якщо вона є стороною угоди про вільну торгівлю із СНД, якщо вона є стороною угоди з країнами Євросоюзу”, –  зазначив директор інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураківський.  З цим важко не погодитися, бо папірців підписується багато, а толку і дієвості від них набагато менше.

 Слід чітко зазначити, що  ЗВТ це не широко прогаласований  Митний Союз між Росією, Білорусією та Казахстаном. ЗВТ не призводить до впровадження спільного митного зовнішнього тарифу між її членами. Кожна країна-учасниця зберігає власний торгівельний режим по відношенню до інших країн-підписантів. Наприклад, Україна може підписати угоду про створення ЗВТ з країнами СНД так само як і з іншими партнерами,  навіть такими як ЄС. Відповідно виходить, що  ця ЗВТ сама по собі прямо не впливає на  двосторонні торгівельні відносини з якими б то не було  країнами.

  У минулому зона вільної торгівлі в рамках СНД - це були зобов’язання сторін не встановлювати імпортні мита на товари та послуги, які надходять з країн учасниць угоди. Багато років заявляли, що торгівля буде безмитна, але так  і не б сталося. Тому не виключено, що долю попередніх «зон» повторить і  «зона» зразка 2011 року. Вже другог дня Росія «замкнула на обмежела»  надії та можливості тої примарної «вільної зони», вилучивши з списку "безмитних” товарів вилучили метали та енергоносії. Тож  вже зараз в перші дні після підписної ейфорії будь-яка учасниця країна зможе сказати, що угода не виконується,  і вона з неї виходить.

 Варто пригадати, що ще далекого 1994 року Росія запровадила великий перелік товарів, які є виключеннями. Путін також сказав, що є виключення, але ми беремо зобов’язання з часом їх відмінити. Але це здається зовсім несерйозно та з самого початку нагадує «розвод  лохів». Зараз підписується угода, до нового року її повинні ратифікувати країни-учасниці, а  потім  колись щось буде скасовано? Хто потім колись буде сперечатися? Молдова чи Білорусь? Суперечки та їх наслідки минулих років всім відомі.

 «Зона» ж  діятиме в межах умов Митного союзу. Всі будуть включатися у той порядок, який буде запроваджено в Росії. І він буде в інтересах її внутрішнього ринку.  Росіяни вже  заявили наперед, що у цій зоні не буде безмитної торгівлі нафтою, газом та цукром.  А в чому ж тоді полягає «вільна  торгівля», яка має безліч вигідних для Росії обмежень? Виходить, що вони будуть продавати газ та нафту з митом, а всі інші, що мають, наприклад,  надлишок цукру, будуть  мати імпортне мито на цукор і в ніяку зону вільної торгівлі  не будуть з тим  цукром  пускати.  Хто і що виграє від такої  «вільної торгівлі»?  Україна  нічого не виграє навіть по тих позиціях, які оприлюднено.

 Прем’єр-міністр  України каже, що ця зона не суперечить ЗСТ із Європою. Але українська влада вчергове йде Росії на дуже закамуфльовані по суті, і відверті поступки, бо зовсім не будуть виключені позиції, які  нині мають торгівельні обмеження. Україна знову поступається у всіх загальних питаннях. Наприклад,  чого лише варта пропозиція про перехід на рубль. Росія просто нахабно підсовує  свої  і досі «деревяні» рублі. Україна вже має валютний дефіцит, який просто прискорюється і збільшується.  І цю дірку збираються закрити рубльовими кредитами з Росії.  Але це  чергова незграбна спроба отримати нові кредити. І таке просування  перетворює рубль в регіональну та світову валюту, а для України це нові борги і  величезний зашморг.

  А що говорити про те, що виникне потреба створювати валютні резерви в рублях,  а для експортнозалежної України важливий експорт в будь-які інші  країни. Якщо пхати товар лише в СНД та орієнтуватися на старий російський чи казахстанський ринок,  то це  означає заморожувати підприємства у  колишньому старому радянському стані. Якщо не диверсифікувати експорт, то  значить припинити інтегруватися у інший  світ, що означає обмеження потенціалу розвитку та обмеження залежністю від рамок СНД та цієї «вільної підневільної зони» практичного застою та обмежень, тиску та диктату.

  Враховуючи, що подібна «зона» на теренах СНД вже колись створювалася, і ніколи не працювала, а  відносини супроводжувалися різного сорту обмеженнями та  торгівельними війнами: карамельними, м’ясо-молочними, не кажучи вже про металургійні, то це лише підтверджує ту думку, що навряд чи зміняться економічні стосунки України з дуже знайомими «надійними» партнерами з Росії та інших її сателітів. Наступним кроком з боку Росії, без всякого сумніву,  стане втягнення України в Митний союз та прийняття нових тарифів, які Україні насильницьки продиктують.  От велика «воля». А це вже  і СОТ не вітає. У цьому моменті можуть виникнуть ускладнення, штрафи та компенсації, втрата для іміджу. Тож все буде нормально? Поки не стане погано… І що тоді говоритимуть комуністи, що «нині пишаються своїм успіхом» ?

 А що євроінтеграція  та угода про асоціацію?  Все те, що і з синицею в небі. Європа теж собі на умі, і так само  спритно уникає України, як Росія спритно намагається заманити  у свої тенета.


Анатолій Авдєєв, в.о. голови ВГО ТВУН

Категорія: Мої статті | Додав: sokil (21.10.2011)
Переглядів: 184 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: